МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» Інститут (факультет) «Комп’ютерні та інформаційні технології»____________ Кафедра _________«Обчислювальна техніка та програмування»____________ Спеціальність ____123 «Комп’ютерна інженерія»________________________ (шифр і назва) Освітня програма «Сучасне програмування мобільні пристрої та комп’ютерні ігри» (шифр і назва) ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до дипломної роботи ________ бакалавра, першого_рівня вищої освіти на тему Аналіз методів й алгоритмічних засобів інженерії даних і знань, організації їх зберігання й використання в комп'ютерних системах Виконав студент _4__ курсу, групи 117в_ __ ДЕГТЯРЬОВ Олександр Миколайович (підпис, прізвище та ініціали) Керівник ______ ___к.т.н., Сітнікова О.O. (підпис, прізвище та ініціали) Рецензент _________ (підпис, прізвище та ініціали) Нормоконтроль _______к.т.н., Сітнікова О.O. (підпис, прізвище та ініціали) Харків 2021 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» Інститут (факультет) «Комп’ютерні та інформаційні технології»____________ Кафедра _________«Обчислювальна техніка та програмування»____________ Спеціальність ____123 «Комп’ютерна інженерія»________________________ (шифр і назва) Освітня програма «Сучасне програмування мобільні пристрої та комп’ютерні ігри» (шифр і назва) ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри ОТП, Семенов С.Г. “____” ___________2021 року З А В Д А Н Н Я НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ ДЕГТЯРЬОВУ Олександру Миколайовичу (прізвище, ім’я, по батькові) Тема проекту: «Аналіз методів й алгоритмічних засобів інженерії даних і знань, організації їх зберігання й використання в комп'ютерних системах» керівник проекту к.т.н., Сітнікова Оксана Олександрівна_______ ( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) затверджені наказом вищого навчального закладу від “___”_______2021 року №______ 2. Строк подання студентом проекту «_____»________________2021 року 3. Вихідні дані до проекту: дані про стан методів й алгоритмічних засобів інженерії даних і знань, організації їх зберігання й використання в комп'ютерних системах 4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити): Вступ. 1 Комплекс актуальних задач, розв'язуваних комп'ютерними системами, заснованими на знаннях 2 Перспективні напрямки вдосконалення методів і засобів для інженерії даних і знань у комп'ютерних системах 3 Методології проектування сховищ даних і знань на основі категоріально- онтологічних моделей і їх перетворень 4. Техніко-економічне обґрунтування розробки 5. Охорона праці і навколишнього середовища. 6. Висновки. 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень): Слайди – шт.____________________________________________________ 6. Консультанти розділів проекту Підпис, дата Прізвище, ініціали та посада Розділ завдання завдання консультанта видав прийняв Техніко-економічне обґрунтування Охорона праці і навк. середовища Перевірка на плагіат та здача Гайдарова С.С. до репозиторію 7. Дата видачі завдання «______»_________________2021року КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН № Назва етапів дипломного Строк Примітка з/п проекту (роботи) виконання етапів проекту 1 Отримання завдання на дипломне проектування 2 Концептуальне проектування 2.1 Огляд літератури та пошук засобів і технологій для рішення 2.2 Комплекс актуальних задач, розв'язуваних комп'ютерними системами, заснованими на знаннях 2.3 Перспективні напрямки вдосконалення методів і засобів для інженерії даних і знань у комп'ютерних системах 3 Методології проектування сховищ даних і знань на основі категоріально-онтологічних моделей і їх перетворень 3.2 Підготовка пояснювальної записки і програмних документів 4 Попередній захист 5 Захист розробленого проекту Студент _________ ______________ ( підпис ) (прізвище та ініціали) Керівник проекту _________ Сітнікова О.О. ( підпис ) (прізвище та ініціали) Найменування виробу, Найменування Фор- Кільк Приміт- об'єкта або теми документа мат ість ки арку ш. Документи загальні Завдання А4 28 Пояснювальна А4 1 записка Програмні документи КІТ28А.03131-01 34 01-1 Керівництво А4 оператора Графічні документи Слайди А4 9 Прізвище Під Дат п а Розроб. Дегтярьов О.М. Аналіз методів й Літ. Арку Аркуші алгоритмічних засобів ш в інженерії даних і Перев. Сітнікова О.О. ДПС 1 1 знань, організації їх зберігання й НТУ «ХПІ» Н.конт. Сітнікова О.О використання в Кафедра ОТП комп'ютерних Затв. Семенов С.Г. системах Відомість документів РЕФЕРАТ Пояснювальна записка до ДР: __ с., ___ рис., __ табл., __ джерел інформації. Ключові слова: програмний компонент, комп'ютерна система, категоріально-онтологічна модель, інтелектуальна обробка даних, інженерія знань Роботу присвячено підвищенню оперативності й точності результатів інтелектуальної обробки даних (ІОД) в організаційно-технічних комплексах і системах, адекватності правил і залежностей, що витягають із даних, за рахунок застосування інженерії знань і розвитку теоретичних основ, методів і засобів побудови алгоритмічних засобів і програмних компонентів комп'ютерних систем (КС). Представлено рішення задачі і її складових у вигляді теоретично обґрунтованих моделей організації й функціонування алгоритмічних і програмних засобів КС для ІОД на основі категоріально-онтологічного підходу, а також методів і засобів побудови сховищ даних і знань КС, методик проектування й реалізації програмних компонентів КС для ІОД для різних предметних областей (ПрО), витягу за результатами ІОД знань (залежностей параметрів функціонування) для ПрО й виробленню керуючих впливів на їхній основі. ABSTRACT Report on the diploma project ___ s., __ Fig., ___ tabl. ___ sources informations. Keywords: software component, computer system, categorical-ontological model, intellectual data processing, knowledge engineering The work is devoted to improving the efficiency and accuracy of the results of intelligent data processing (IOD) in organizational and technical complexes and systems, the adequacy of rules and dependencies extracted from data through the application of knowledge engineering and development of theoretical foundations, methods and tools for algorithmic tools and software components. computer systems (CS). The solution of the problem and its components in the form of theoretically substantiated models of organization and functioning of algorithmic and software of CS for IOD on the basis of categorical-ontological approach, and also methods and means of construction of data repositories and knowledge of CS, methods of designing and realization of software components various subject areas (OA), extraction of IOD knowledge (dependences of operating parameters) for OA and the development of control effects based on them. ЗМІСТ ВСТУП ........................................................................................................................ __ 1 АНАЛІЗ СТАНУ ПИТАННЯ Й ПОСТАНОВКА ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ........................................................................................................ __ 1.1 Роль і місце комп'ютерних систем для інтелектуальної обробки даних у процесах інформаційної підтримки діяльності ....................................... __ 1.1.1 Комплекс актуальних задач, розв'язуваних комп'ютерними системами, заснованими на знаннях ....................................................................... __ 1.1.2 Основні підходи до застосування комп'ютерних систем для інтелектуальної обробки даних в організаційно-технічних системах ................ __ 2 МЕТОДИ Й АЛГОРИТМІЧНІ ЗАСОБИ ІНЖЕНЕРІЇ ДАНИХ І ЗНАНЬ, ОРГАНІЗАЦІЇ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ В КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМАХ ............................................................................ __ 2.1 Перспективні напрямки вдосконалення методів і засобів для інженерії даних і знань у комп'ютерних системах ................................................ __ 2.2 Розробка методології проектування сховищ даних і знань на основі категоріально-онтологічних моделей і їх перетворень ......................................... __ 3 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ………………__ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА…….…….. __ ВИСНОВКИ ......................................................................................................... __ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ..................................................................................... __ ВСТУП У теперішній час для забезпечення ефективної роботи організаційно- технічних комплексів і систем (ОТС) широко застосовуються комп'ютерні системи (КС), які організовані на основі сховищ даних і знань (СДіЗ). Такі КС повинні забезпечувати не тільки оперативний облік даних про діяльності ОТС, але й інформаційну підтримку планового, проектного, конструкторського й інших видів діяльності, пов'язаних із прийняттям рішень і генерацією керуючих впливів на елементи ОТС. Ефективність інформаційної підтримки, досягнення необхідного системного ефекту й мінімізація витрат ресурсів, забезпечуються за рахунок надання активним агентам ОТС (аналітикам й особам, що приймають рішення) моделей функціонування предметних областей у вигляді математичних залежностей, правил, тенденцій розвитку, які витягаються шляхом інтелектуальної обробки даних (ІОД), накопичених у корпоративній і глобальній інформаційних мережах. При цьому під ІОД розуміється обробка даних, що базується на використанні формалізованих знань про бізнес-процеси предметної області (ПрО), а також про методи й алгоритми обробки даних. . Рисунок 1.3 – Роль і місце комп'ютерних систем для інтелектуальної обробки даних, заснованих на знаннях, у процесах вимірювання, керування й інформаційної підтримки діяльності Рисунок 2.1 – Рішення проблеми семантичних і лінгвістичних бар'єрів (gaps) на етапах реалізації й у процесі функціонування комп'ютерних систем для інтелектуальної обробки даних на підприємствах і в організаціях 3. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ 3.1 Мета й призначення. Тема дипломної роботи «Аналіз способів тестування на проникнення бездротових комп’ютерних мереж». У даному дипломному проекті аналізуються сучасні способи тестування бездротових комп’ютерних мереж. 3.2 Розробка бізнес-плану При переході до ринкових відносин найважливіше значення має підготовка висококваліфікованих менеджерів здатних розробити й зробити конкурентноздатну продукцію, а також організувати її просування й збут. Одним з вимог таких фахівців є вміння становити, аналізувати й застосовувати у своїй практичній діяльності бізнес-план. Бізнес-план – це документ, що дозволяє обґрунтувати доцільність розробки виробництва, і збуту продукції в умовах конкуренції. Формування бізнес-плану включає розрахунки по визначенню місткості ринку, його сегментації по параметрах, споживачах, конкурентах, ціновому факторові. Складання кошторису витрат на розробку продукту, його тиражування й збут, розрахунок договірної ціни й прибутку, визначення обсягу фінансування в умовах кредитування. Планування являє собою управлінський процес визначення цілей підприємства і способів їх досягнення, забезпечення і підтримки відповідності між ними. Фахівці ринкової економіки виділяють наступні позитивні результати планування: а) воно змушує керівників перспективно мислити; б) сприяє більш чіткої координації зусиль; в) змушує чітко визначати свої задачі та пріоритети; г) робить підприємство більш підготовленим до ринкових змін; д) дає можливість використовувати контроль; е) наочно демонструє взаємозв'язок обов'язків посадових осіб. Планування відіграє важливу роль в економіці, тому що – це процес творчого осмислення майбутнього підприємства (бізнесу), а значить і майбутнього всієї економіки держави. У цей час вирішується, у якому напрямку повинне розвиватися бізнес і як швидко досягти поставленої цілі і що треба зробити для зменшення можливих несподіванок і ризиків, як управляти ситуацією в цілому. Іншими словами, ефективне планування – це процес постановки цілей (задач) та розробки заходів, що забезпечують їхнє досягнення. Таке планування необхідне як починаючим підприємцям, так і великим фірмам, тому дуже важливо подальше дослідження розглянутої проблеми, і, зокрема вивчення конкретного питання – розробки бізнес- плану. Підприємницька діяльність підприємства безпосередньо зв'язана з задачею отримання прибутку. Плани здійснення підприємницьких проектів у закордонній практиці це бізнес-плани, який застосовуватися й у вітчизняній практиці. 3.2.1 Структура і загальні вимоги до змісту бізнес-плану Аналіз і підготовка вихідних даних. Вихідними даними для оцінки доцільності розробки продукту служать матеріали спеціальної частини дипломного проекту, а також дані, що містяться в планових і звітних документах підприємств, періодичній печаті, біржових новинах, результатах аукціонів, виставок і іншої комерційної інформації. Ці дані дозволяють порівняти функціональні характеристики розроблювального продукту (програмного засобу, нової технології і т.д.) з характеристиками аналогічної продукції конкурентів. Результати даного проекту будуть використані при побудові інструментарію інформаційних технологій. Опис характеристик продукту. У даному проекті ставитися мета розробити тестове діагностування на основі нелінійних сигнатурних аналізаторів. Розробка може використовуватися: 1) у ВУЗах; 2) застосовуватися в навчально-дослідних установах. 3) на підприємствах. У порівнянні з існуючими аналогами тестове діагностування на основі нелінійних сигнатурних аналізаторів має переваги в точності діагностування. Проект завершується розробкою і передачею замовнику одного екземпляра тестового діагностування на основі нелінійних сигнатурних аналізаторів. Дослідження й аналіз ринку збуту. При аналізі ринку збуту перед нами ставиться задача відповісти на наступні запитання: хто, чому, у якому обсязі, коли і за якою ціною купить запропоновану розробку. Ціль цього дослідження – сегментація ринку і визначення ємності сегмента. Ємність товарного ринку – це показник, що характеризує принципово можливий обсяг збуту товару. Місткість ринку визначається обсягом у фізичних одиницях або у вартісному вираженні й складається з її сегментів. Сегмент ринку – це особливим образом виділена частина ринку, група споживачів і підприємства, що володіють певними загальними ознаками. Цей вид дослідження дозволяє виявити потенційних споживачів продукту, оцінити їхнє число й визначити можливий обсяг продажів продукту. Сегментація ринку – один з найважливіших інструментів маркетингу. Від правильності вибору сегмента ринку багато в чому залежить успіх підприємства в конкурентній боротьбі. Сегментація ринку по категоріях користувачів представлена в таблиці 3.1. Групи споживачів: I – інженери; II – викладачі Вузів; III – наукові співробітники; IV – тестувальники. Таблиця 3.1 – Сегменти ринку по основних споживачах Код Область застосування споживача Споживачі продукту I II III IV Промислові підприємства А + + ВУЗи Б + + + НДІ В + + + Малі підприємства Г + + Регіональні ВЦ Д + Метрологічна служба Є + + Наступним кроком нашої роботи є вибір сегмента, на який орієнтований виріб, відзначаємо (+) у таблиці 3.2. Таблиця 3.2 – Аналіз ємності сегментів ринку збуту продукту Передбачувана Кількість Передбачуване Об'єкти використання продукту ємність об'єктів число продажів сегментів Промислові підприємства 7 3 27 ВУЗи 6 1 6 НДІ 5 2 10 Малі підприємства 4 1 4 Регіональні ВЦ 5 2 10 Метрологічна служба 4 1 4 Разом 31 10 61 Потім необхідно оцінити орієнтовану ємність сегментів. Висновок: таким чином, місткість ринку дорівнює 61 споживач. 3.2.2 Параметрична сегментація ринку Сегментацію проводять за наступною схемою: 1) Випишемо сегменти з таблиці 3.1 і упорядкуємо їх по зростанню ємності. 2) Необхідно сформувати перелік характеристик і розташувати їх по ступеню важливості для кожного сегмента споживчого ринку, використовуючи 5 бальну шкалу. 3) Оцінимо характеристики розроблювального виробу в тій же шкалі. 4) Виберемо найбільш істотні параметри виробу з урахуванням ємності сегментів і виконуємо сегментацію за даними параметрами. Таблиця 3.3 Аналіз параметрів сегментів ринку збуту продукту Оцінка споживачів Підсумкова Параметри продукту Питома вага, % А Д Г В Б Є оцінка 1. Ціна 4 5 5 4 4 4 26 15,75 2. Точність 5 5 5 5 5 5 30 18,18 3. Швидкість роботи 5 4 4 5 5 4 27 16,36 4. Універсальність 4 5 5 5 5 4 28 16,96 5. Надійність 5 4 5 4 4 4 26 15,75 6. Простота використання 5 5 5 4 5 4 28 16,96 Всього 100 Висновок: у такий спосіб варто звернути увагу на такі показники як точність тестового діагностування. 3.3 Розрахунок собівартості і ціни виробу. Собівартість являє собою виражені в грошовій формі поточні витрати на виробництво й реалізацію продукції. У ході виробничо-господарської діяльності ці витрати повинні відшкодовуватися за рахунок виторгу від продажу. Використання показників собівартості в практиці, у всіх випадках вимагає забезпечення однаковості витрат, що враховують у її складі. Для забезпечення такої однаковості конкретний склад витрат, віднесений на собівартість регламентується типовим положенням по плануванню, обліку й калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (постанова КМ 19.01.2007р. № 27/4248). Метою обліку собівартості продукції є повне й достовірне визначення фактичних витрат, пов’язаних з розробкою, виробництвом і збутом продукції. Витрати, що включають у собівартість продукції групуються по наступних елементах: 1) матеріальні витрати; 2) витрати на оплату праці; 3) відрахування на соціальні заходи; 4) інші витрати. 3.3.1 Матеріальні витрати У склад элемента «матеріальні витрати» включають в себе витрати: на сировину та матеріали у діяльності підприємства. Під час виготовлення продукції (робіт, послуг) чи для господарських потреб, технічних цілей та сумісні дії у виробничому процесі. Розрахунок виконуємо за формулою m В  Н   мат  pi i , (3.1) 1 де Нpi –норма розходу i-го матеріалу на одиницю продукції; Yi – ціна одиниці i-го матеріалу; m – кількість видів матеріалів. Вмат 12,00 15,00  55,00  29,00 111,00 грн. Розрахунки наведені у таблиці 3.4. Таблиця 3.4 – Витрати на матеріали Ціна одиниці Перелік матеріалів Кількість, од. Вартість, грн.. виробу, грн.. 1 електронний носій СD-RW 2 6,00 12,00 2 електронний носій CD-R 3 5,00 15,00 3 картридж для 1 55,00 55,00 принтера 4 папір А-4 500 29,00 Разом 111 Аналогічно розраховуються витрати на покупні комплектуючі вироби. Розрахунок вартості напівфабрикатів і комплектуючих провадиться на підставі відомості покупних виробів. Розрахунок вартості покупних комплектуючих виробів наведений у таблиці 3.5. Таблиця 3.5 - Розрахунок вартості покупних комплектуючих виробів Найменування комплектування В, шт Ціна за од., Сума, грн. грн. Мікропроцесорний комплект 1 22,0 22,0 Таймер 1 7,0 7,0 Адаптер 1 8,0 8,0 Лічильник 1 19,0 19,0 Діоди 1 7,0 7,0 Координатний самопис 1 12,0 12,0 Мікросхеми 1 15,0 15,0 Друкована плата 1 6,0 6,0 Порти РА, РВ, РС 2 23,0 46,0 Інші елементи 15,0 Разом 157.0 3.3.2 Повернені відходи включають залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які утворилися у процесі виробництва продукції. В дипломній роботі вартість відходів становить 10% від вартості сировини і матеріалів. С від=З мат * 0,1 (3.2) С від=11,1 3.3.3 Транспортно-заготівельні витрати включають витрати на заготівлю матеріалу, оплату за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування матеріальних цінностей, включають витрати по страхуванню ризику транспортування. У роботі транспортно-заготівельні витрати приймаються в розмірі 12% від вартості сировини, матеріалів і покупних комплектуючих виробів і розраховуються по формулі: Втзр = 0,12(111 + 151,0) = 31,4 грн. (3.3) 3.3.4 Витрати на оплату праці. До елемента ставляться основна й додаткова заробітна плата персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні конкретної теми: науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал і виробничі робітники. Розрахунок витрат на основну заробітну плату по темі наведений у таблиці 3.6. Таблиця 3.6 - Розрахунок витрат на основну заробітну плату Кількість Участі на Сума, Оклад, грн. Посада місяців паях % грн. Керівник теми 4050,00 1 20,0 810,0 Інженер 2850,0 1 80,0 2280,0 Разом 3090,0 3.3.5 Додаткова заробітна плата Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством. Додаткову заробітну плату приймаємо 10 % від З . ОСН ЗДОП = 0,1  3090,0 = 309,0 грн. (3.4) 3.3.6 Відрахування на соціальні заходи До елемента «Відрахування на соціальні заходи» належать: а) відрахування на державне (обов’язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов’язкове медичне страхування – 2,5 % від (З  З ); ОСН ДОП 0,025  (З  З ) = 0,025  (3090,0+ 309,0) = 84,97 грн. (3.5) ОСН ДОП б) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (у Пенсійний фонд) – 32 % від (З  З ); ОСН ДОП 0,32  (З  З ) = 0,32  (3090,0+ 309,0) = 1087,7 грн. (3.6) ОСН ДОП в) відрахування у Фонд сприяння зайнятості населення 2,5 % ( З  З ); ОСН ДОП 0,025  (З  З ) = 0,025  (3090,0+ 309,0) = 84,97 грн. (3.7) ОСН ДОП г) відрахування по травматизму 0,01 % (З  З ). ОСН ДОП 0,01  (З  З ) = 0,01  (3090,0+ 309,0) = 34 грн. (3.8) ОСН ДОП 3.3.7 Загальновиробничі витрати. До статті калькуляцій «Загальновиробничі витрати» ставляться витрати на повне відновлення й капітальний ремонт основного фонду (амортизаційні відрахування), орендна плата, витрати на обслуговування виробничого процесу, витрати на паливо, енергію й т.д. У дипломній роботі загальновиробничі витрати приймаємо в розмірі 40 % від З ОСН Ззаг вир = З  0,4 = 3090,0  0,4 = 1236 грн. (3.9) ОСН 3.3.8 Адміністративні витрати. До статті «Адміністративні витрати» ставляться витрати; пов’язані із придбанням сировини, матеріалів, витрати на пожежну і сторожову охорону, забезпечення правил техніки безпеки праці. У дипломній роботі адміністративні витрати приймаємо в розмірі – 10 % від З ОСН Задм = З  0,1 = 3090,0  0,1 = 309 грн. (3.10) ОСН Відпускна ціна розробки розраховується на основі калькуляції собівартості. Калькуляція собівартості розробки представлена в таблиці 3.7. Таблиця 3.7 – Калькуляція собівартості тестового діагностування на основі нелінійних сигнатурних аналізаторів Найменування статей калькуляції Сума, грн. 1. Сировина й матеріали 111 2. Покупні комплектуючі вироби 157,0 3. Зворотні відходи 11,1 4. Транспортно-заготівельні витрати 31,1 5. Основна заробітна плата 3090,0 6. Додаткова заробітна плата 309,0 7. Відрахування на соціальні заходи Соціальне медичне страхування 84,97 Державне страхування (пенсійний фонд) 1087,7 Фонд зайнятості 84,97 Відрахування по травматизму 34 8. Загальновиробничі витрати 1236,0 9. Виробнича собівартість 6214,6 10. Адміністративні. витрати 309,0 11. Витрати на збут (5 % від п. 9) 310,7 12. Собівартість 6834,3 13. Прибуток 25% 1708,6 14. Ціна розробки 8324,9 15. ПДВ 20% 1708,6 16. Відпускна ціна 10033,5 Ціна розробки тестового діагностування на основі нелінійних сигнатурних аналізаторів склала 10033,5 грн. 3.4 Оцінка ризику і страхування Ризик – це діяльність, що пов’язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, в процесі якого є можливість кількісно і якісно оцінити ймовірність досягнення передбаченого результату, невдачі і відхилення від мети. Ризик виникає лише тоді, коли має місце невизначеність, відсутність вичерпної інформації про умови прийняття рішень. Якщо все відомо — ризик відсутній. Ризик відсутній також у випадку, коли немає зацікавленості в результатах прийняття рішень. Господарський ризик – невід’ємна частина господарської діяльності будь-якого підприємства незалежно від форми власності. Його можна визначити як діяльність суб’єктів підприємств, пов’язану з подоланням невизначеності в ситуаціях неминучого вибору, у процесі якого є можливість оцінити імовірність досягнення бажаного результату чи невдачі, відхилення від мети. У практичній діяльності господарські ризики можуть бути настільки великими, що здатні зупинити виробничу роботу, змусити підприємця відмовитися від здійснення операцій, що вимагають великих початкових інвестицій і часу. У той же час наявність фактора господарського ризику є для підприємця сильним стимулом для постійного здійснення режиму економії, змушує його ретельно аналізувати рентабельність проектів, розробляти інвестиційні кошториси, наймати відповідні кадри. Господарський ризик у підприємницькій діяльності можна поділити на види:  ризик втрати майна внаслідок стихійних лих;  ризик виникнення цивільної відповідальності за збиток, який нанесено навколишньому середовищу;  ризик втрати прибутку;  ризик, пов’язаний з реалізацією продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках;  технічний ризик, пов’язаний з експлуатацією обладнання, будівельно-монтажних споруджень і т. ін.;  валютний ризик, пов’язаний з розширенням сфери зовнішньоекономічної діяльності. Для розробленого інструментарію інформаційних технологій, можливі наступні види ризику:  несанкціоноване копіювання з метою подальшого використання (з імовірністю до 50 %);  несанкціоноване копіювання з метою продажів (з імовірністю до 10%). Зменшити ступінь ризику можна двома способами: самострахування і страхування за допомогою страхових компаній. Самострахування передбачає забезпечення контролю за ЕОМ і систему захисту інформації. Способами захисту інформації в даному випадку є:  контроль за доступом до терміналів;  контроль за доступом до системи і процесів її використання;  створення архівних копій інформаційних файлів, що зберігаються в пам'яті ЕОМ. Однак реалізація цих заходів скрутна з ряду причин. У такий спосіб доцільно зменшити ризик за допомогою страхування, з огляду на що сучасні страхові компанії, розташовуючи ексклюзивними ліцензіями, мають можливість проводити усі види захисту об'єктів інтелектуальної власності. У даному випадку, користаючись послугами ОАО "АСКА", маємо розмір страхової премії в розмірі 1% ціни розробки тестового діагностування на основі нелінійних сигнатурних аналізаторів, тобто – 100,34 грн. на місяць. Висновок У дипломному проекті були проведені маркетингові дослідження передбачуваного ринку збуту, визначена повна собівартість, дана оцінка конкурентноздатності виробу на основі досліджуваної теми. Техніко-економічні розрахунки та розрахунок економічної ефективності показали доцільність розробки. Виконана розробка відповідає технічним вимогам потенційних замовників, а її впровадження підвищить економічні показники підприємства. 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕОВИЩА 4.1 Загальні положення з охорони праці Охорона праці є системою правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних i лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я i працездатності людини у процесі трудової діяльності [13]. Завданням охорони праці є зведення до мінімуму ймовірності травмування або захворювань працюючих з одночасним забезпеченням нормальних умов праці при її максимальній продуктивності, науковий аналіз умов праці, виробничих процесів та встаткування з погляду можливих аварійних ситуацій, появу небезпечних факторів, виділення шкідливих речовин. Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності. 4.2 Загальна характеристика приміщення В Україні діють державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплеями терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2-007-98 [22]. Площа одного робочого місця повинна становити не менше 6 м2, об’єм приміщення не повинен бути меншим, ніж 20 м3, відстань між робочими столами – не менше 2,5 м у ряду і 1,2 м між рядами. Стіни приміщень повинні мати коефіцієнт відбиття 0,5-0,6. Також є неприпустимим розташування приміщень для роботи з відеотерміналами та ЕОМ у підвалах та цокольних поверхах. Приміщення, в якому виконується робота, має такі параметри: ширина А = 4,5 м, довжина В = 5 м, висота Н = 3 м, висота підвіконня h02 = 0,8 м, висота світлових прорізів h03 = 1,8 м. У приміщенні розташовано 2 робочих місця з комп’ютерами, на кожне з яких припадає 11,25 м2 площі та 33,75 м3 об’єму, що відповідає санітарним нормам. Будівля, де знаходиться офіс, за пожежною і вибухово-пожежною небезпекою відноситься до категорії В (в ній знаходяться тверді матеріали і речовини, що згоряють), згідно НАПБ Б.03.002-2007 [13]. Конструкція будівлі по ступеню вогнестійкості відноситься до II (конструкції виконані з матеріалів, що не згоряють) відповідно до ДБН В.1.1.-7-2002 [17]. Згідно НПАОП 40.1-1.32-01 [18] в зоні класу П-ІІ, П-ІІ а допускається електроустаткування закритого виконання. Приміщення офісу відноситься до класу нормальних, оскільки в ньому відсутні ознаки, які властиві жарким, запиленим приміщенням, і приміщенням з хімічно активним середовищем. 4.3 Небезпечні та шкідливі виробничі чинники Продуктивність праці багато в чому залежить від умов на виробництві. Офісний робітник піддається дії шкідливих і небезпечних чинників виробничого середовища: неякісне освітлення, склад повітря, підвищений рівень шуму, шкідливі випромінювання (ультрафіолетове, інфрачервоне, електромагнітне), пожежна небезпека. Ці чинники по окремості і в комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття. У таблиці 4.1 приведено перелік шкідливих і небезпечних чинників, що впливають на людину при роботі з електронно-обчислювальною технікою в офісному приміщенні, згідно ДСН «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» [19]. Таблиця 4.1 — Небезпечні і шкідливі чинники при роботі на ПК Джерело Найменування чинника Нормовані параметри Нормативний документ виникнення 1 2 3 4 Живляча Небезпека ураження Uпр = 36 В ДСТУ електрична електричним ланцюгом І = 0,6 µА 12.1.038:2008. мережа Підвищений потенціал Монітор Е = 20 кВ/м ДСанПіН 3.3.2-007-98 статичної електрики комп’ютера Напруженість електричного поля Неповне Коефіцієнт пульсації розфазування Кп = 5% ДБН В. 2.5-28-2006. газорозрядних ламп світильників Монітор НПАОП 0.00-1.28-2010. Наявність відблисків L = 40 кд/м 2 комп’ютера ДСанПіН 3.3.2-007-98. Принтер, Підвищений рівень вентилятор, LА =50дБА ДСН 3.3.6.037-99 шуму комп’ютер 50% поверхні тіла – 35 Вт/м2 Інфрачервоне Монітор 25-50% поверхні тіла ДСанПіН 3.3.2-007-98. випромінювання комп’ютера – 70Вт/м2 Менше 25% поверхні тіла – 100Вт/м2 Озон = 0,1 мг/м3 Оксид азоту = 5 мг/м3 Наявність пилу, озону, Електронна Пил = 4 мг/м3 оксидів азоту і променева ДНАОП 0.03-3.06-80. Рівень іонізації аероіонізації трубка монітора П+(1500-3000 іонів) П – (3000-1500 іонів ) Яскравість Екран монітора ВДОП 2.08-5.04-86 L = 200 кд/м2 світильників ПЕОМ ДСанПіН 3.3.2-007-98. Відповідаль- Режим роботи, Напруженість праці ність, трудність ДСанПіН 3.3.2-007-98. розумова напруга завдання Вібрація (технологічна ДСН 3.3.6.039-99 Принтер LV = 75 дБ З «в» комфорт) ДСТУ 12.1.012:2008. Несприятливий Приміщення Див. табл. 4.2 ДСН 3.3.6.042-99. мікроклімат офісу Електронна Еквівалентна доза на Рентгенівське променева відстані 0,05м від НБУ-97/Д2000. випромінювання трубка монітора екрану – 100 мкР/год. Електронна Електромагнітне 2 кГц – 400 кГц НПАОП 0.00-1.28. променева випромінювання 2,5 В/м 25 нТл ДСТУ 12.1.006:2009. трубка монітора УФ – С Ультрафіолетове Монітор ДНАОП 0.03-3.17-88 УФ – В випромінювання комп’ютера ДСанПІН 3.3.2-007-98 УФ – А 4.4 Промислова санітарія 4.4.1 Метеорологічні умови при роботі Внутрішнє середовище приміщення визначається діючим на організм людини поєднанням температури, відносної вологості і швидкості руху повітря. Виконувана робота відноситься до легкої категорії Іа, енерговитрати організму-90-120 ккал/год. Враховуючи специфіку роботи за комп’ютером, оптимальні параметри вибрані по ДСН 3.3.6.042-99 [34], які створюють відчуття теплового комфорту і є передумовою збереження високого рівня працездатності (дані наведені в таблиці 4.2). Для забезпечення вищезгаданих метеорологічних умов в приміщенні згідно ДБН В.2.5-67:2013 [35] передбачена система опалення в холодний період року, природна вентиляція, яка здійснюється у наслідок перепадів тиску зовнішнього і внутрішнього повітря при відкритті кватирки і кондиціювання (кондиціонер БК). Таблиця 4.2 — Оптимальні параметри мікроклімату у робочій зоні о Відносна вологість, Швидкість руху Період року Температура, С % повітря, м/с Холодний 22-24 40-60 0,1 Теплий 23-25 40-60 0,1 4.4.2 Освітлення виробничого приміщення Працездатність багато в чому залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не тільки зір, але викликає стомлення організму вцілому, що робить негативний вплив на продуктивність праці користувача ПК. Для забезпечення нормального освітлення залежно від точності виконуваних робіт офіс повинен оснащуватися суміщеним і штучним освітленням, враховуючи напруженість зорового аналізатора, згідно ДБН В.2.5.-28-2006 [23]. Згідно ДБН В.2.5.-28-2006 [23] виконувана робота відноситься до розряду високої точності, мінімальний об’єкт розрізнення 0,3-0,5 мм, розряд зорової роботи III, фон - середній, контраст об’єкту з фоном – середній, підрозряд – В. Всі виробничі приміщення з постійним знаходженням в них людей, відповідно до санітарних норм і правил, мають природне освітлення. У даному випадку використовується суміщене освітлення (природне бокове двостороннє освітлення через віконні отвори в зовнішніх стінах, орієнтованих на південь, та штучне). Суміщене освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) по ДБН В.2.5.-28-2006[23] . Нормовані значення КПО (е, %) для будівель розташованих в III світлокліматичному районі визначаються по формулі 4.1: eN = eH*mN, (4.1) де eН – значення КПО за таблицею 1 ДБН В.2.5.-28-2006 [25], дорівнює 1,2%; m – коефіцієнт світлового клімату, дорівнює 1,06 (вікна на північ); N- номер світлокліматичного району. e3= 1,2*1,06 = 1,27 % Згідно ДСанПіН 3.3.2-007-98 [22] значення КПО повинно бути не менше 1,15 %. У темний час доби використовується штучне освітлення. Освітлення загальне. Нормоване значення освітленості Еmin = 300 лк для загального освітлення. Враховуючи можливості і вимоги до економії електроенергії, оберемо для загального освітлення відділу - люмінесцентні лампи ЛБ 40-4, люмінесцентні світильники ДСП 01 2*40. Обраний світильник прямого світла з дифузним віддзеркаленням, із захисним пристроєм, що оберігає від засліплення і відображеного блиску. Крім того, вони мають великий термін служби - 10000 год. Ступінь захисту відповідає класу приміщень П-ІІ, П-ІІа, IP 44 для устаткування і ІР2Х для світильників. 4.4.3 Шум і вібрація У офісному приміщенні найсильнішими джерелами шуму та вібрації є друкуюча техніка, а також вентилятори процесора і блоку живлення, рівень шуму, яких в робочих місцях не перевищує La=50дБА, що відповідає нормам ДСН 3.3.6.037-99 [25]. Вібрація в приміщеннях технологічна, категорія 3в «комфорт», рівень віброшвидкості не повинен перевищувати Lv= 75 дБ згідно ДСН 3.3.6.039-99 [30]. Оскільки для джерел шуму і вібрації передбачені конструктивні заходи захисту, то додаткові засоби захисту від шуму і вібрації не використовуються. Для зменшення рівня шуму застосовуються демпфуючі матеріали (під принтер підкладається гумова ковдра та ін.). 4.5 Вимоги до організації робочого місця Організація робочого місця по обслуговуванню, ремонту і налагодженню ПК повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнє розташування ергономічним вимогам, характеру і особливостям виконуваної роботи. Ширина і глибина сидіння оператора не повинна бути менш 400 мм. Висота поверхні сидіння повинна регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні від 150° до 50° назад. Поверхня сидіння повинна бути плоскою, передній екран - закругленим. Екран відеотермінала і клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів. Відстань від екрана до очей оператора повинна складати при розмірі екрана по діагоналі:  14"/15"- 600-700 мм;  17" - 700 - 800 мм;  19"- 800-900 мм;  21"- 900-1000 мм. Розташування екрана відеотермінала повинно забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площини під кутом ±30° від напрямку погляду оператора. Розміщення принтера чи іншого пристрою для введення та виведення інформації на робочому місці повинне забезпечувати гарну видимість екрана відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм для введення та виведення інформації в зоні досяжності моторного поля чи:  висота 900 - 1300 мм;  глибина 400 - 500 мм. 4.6 Електробезпека Джерелом живлення комп’ютерів є однофазна мережа змінного струму: напругою 220 В, частотою 50 Гц, потужністю 2 кВт. Машинний зал за небезпекою ураження електричним струмом відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою, оскільки можливе одночасне доторкання людині до металевих конструкцій споруд, що мають з’єднання з одного боку з ґрунтом, а з іншого – з металевим корпусом електрообладнання відповідно до ПУЕ-2014 [14]. В приміщенні обчислювального центру прокладена шина повторного заземлення (провідник, який заземлюється), який відповідає вимогам «Правил улаштування електроустановок» [14] та з’єднується із заземленою нейтраллю електроустановки. Електробезпека електричних приладів забезпечується комплексом конструктивних, схемно-конструктивних та експлуатаційних засобів та способів захисту. Конструктивні заходи електробезпеки запобігають можливості дотику до струмопровідних частин. Розкриття кришок корпусів слід проводити тільки після від’єднання приладу від мережі живлення. Згідно з ПУЕ-2014 [14] ступінь захисту оболонок та корпусів апаратурі прийнята не нижче IP- 44, де перший знак «4» - захист від твердих тіл розміром більше 1 мм, другий знак «4» - захист від бризок. Схематично-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих та струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому ушкодженні їхньої ізоляції та виникнення електричного потенціалу на них. Зважаючи на той факт, що напруга менше 1000 В, але більше 42 В, то згідно «Правил улаштування електроустановок» [14] з метою захисту від ураження електричним струмом застосовується занулення. Згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 [25] приймаємо І клас захисту від ураження електричним струмом персоналу, тому що комп’ютер має ізоляцію та елементи заземлення, що забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електроприладів при випадковому пробої їхньої ізоляції та виникнення електричного потенціалу на них. До основних експлуатаційно-технічних заходів електробезпеки відносять: захисне заземлення; занулення; вирівнювання потенціалів; малу напругу; електричне розподілення мереж (за допомогою розподільчих трансформаторів); захисне вимкнення; ізоляція струмопровідних частин (робоча, додаткова, підсилена, подвійна); компенсація струмів замикання на землю; огороджувальні пристрої; електрична попереджувальна сигналізація; блокіровки. Допоміжними технічними засобами, що використовуються при обслуговуванні та експлуатації ЕУ, вважають плакати – знаки безпеки/небезпеки; засоби індивідуального захисту, запобіжне улаштування, дерев’яні решітки, гумові килими. 4.6.1 Індивідуальне завдання: розрахунок захисного заземлення Таблиця 4.3 – Вихідні дані Протяжні Параметри Параметри Розміри сть лінії горизонтал вертикальног будівлі електроп ьного о електроду ередач електроду Довж lВ. Довж Діаме Шири lК.Л., Січення ина Л., ина тр на В, м км полоси, мм2 L, м км lВ, м d, мм 6/0,4 12 6 18 73 62 5 19 4 х 56 162 II Захисне заземлення – навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих непровідникових частин, які можуть опинитися під напругою внаслідок замикання на корпус та з інших причин (індуктивний вплив сусідніх струмоведучих частин, винос потенціалу, розряд блискавки тощо). Захисне заземлення електроустановки слід виконувати: Трансформаторна підстанція з напругою U, кВ Розрахунковий опір природнього заземлювача, Rе, Ом Питомий опір землі  виміряно, Ом  м Кліматична зона - при номінальній напрузі 380В і вище змінного струму і 440В і від постійного струму в усіх випадках; - при номінальних напругах від 42В до 380В змінного і 110В до 440В постійного струму при роботах в умовах з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і зовнішніх установках. Заземлення здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв – заземлювачів. Заземлювачі бувають одиночні і групові. Груповий заземлювач складається з вертикальних стрижнів і з'єднує їх горизонтальної смуги. Вертикальні електроди закладають разом з фундаментом будівель на певній відстані один від одного. З метою економії коштів ПУЕ рекомендує використовувати природні заземлювачі. В нашому випадку пристрій, що заземлює, використовується для електрообладнання напругою вище 1000В, тому розрахункове значення струму замикання на землю може бути визначено наступною формулою: 𝑈л 𝐼з = ∙ (35𝑙 + 𝑙 ) 350 к в Uл – лінійна напруга мережі (на високій стороні трансформаторної підстанції), кВ; lк, lв – довжина електрично зв’язаних відповідно кабельних та повітряних ліній, км. 6 6 𝐼з = ∙ (35 ∙ 73 + 62) = ∙ 2617 = 44,8 А 350 350 Відповідно до отриманого розрахункового значення струму замикання на землю нормативне значення опору пристрою, що заземлює (ЗУ) Rз знаходимо за формулою: 125 125 𝑅з = = = 2,84 Ом 𝐼з 44,8 При використанні природніх заземлювачів необхідний опір штучного заземлювача Rи визначається за формулою: 𝑅𝑒 ∙ 𝑅з 𝑅и = 𝑅е − 𝑅3 Rе – опір струму, що розтікається штучними заземлювачами, Ом; Rи – необхідний опір штучного заземлювача, Ом; Rз – розрахунковий нормований опір ЗУ, Ом. 18 ∙ 2,84 51,12 𝑅и = = = 3,37 Ом 18 − 2,84 15,16 Визначаємо розрахунковий питомий опір землі за формулою: 𝜌 = 𝜌изм ∙ 𝜓 ρ – розрахунковий питомий опір землі, Ом·м; ρизм – питомий опір землі, отриманий в результаті вимірів, Ом·м; ψ – коефіцієнт сезонності, що враховує промерзання/висихання ґрунту. Для кліматичного поясу ІI для землі з нормальною вологістю, Ψ = 1,3: 𝜌 = 162 ∙ 1,3 = 210,6 Ом ∙ м Обчислюємо опір розповсюдженню струму одиночного вертикального заземлювача Rв. У випадку стержневого круглого січення (трубчастого) заземлювача, зануреного в землю, розрахункова формула має вигляд: 𝜌в 2𝑙 1 4𝑡 + 𝑙 𝑅в = (𝑙𝑛 + 𝑙𝑛 ) 2𝜋𝑙 𝑑 2 4𝑡 − 𝑙 ρв – розрахунковий питомий опір ґрунту, розрахованого за формулою (5), Ом·м,; l – довжина вертикального стержня, м; d – діаметр січення, мм; t – відстань від поверхні ґрунту до середини довжини вертикального стержня, м. 𝑙 5 𝑡 = + 0,8 = + 0,8 = 3,3 м 2 2 210,6 2 ∙ 5 1 4 ∙ 3,3 + 5 𝑅в = (𝑙𝑛 + 𝑙𝑛 ) = 2 ∙ 3,14 ∙ 5 0,019 2 4 ∙ 3,3 − 5 1 18,2 = 6,7 (6,26 + 𝑙𝑛 ) = 6,7(6,26 + 0,4) = 44,6 Ом 2 8,2 Розрахуємо приблизну кількість вертикальних стержнів: 𝑅 ′ в𝑛 = 𝑅и Rв – опір розповсюдженню струму одиночного вертикального заземлювача, розрахованого за формулою (6), Ом; Rи – необхідний опір штучного заземлювача, розрахованого за формулою (4), Ом. 44,6 𝑛′ = = 13,2 3,37 Отримане число округлюємо до найближчого більшого довідкового значення. Звідси, n = 20. Визначаємо конфігурацію групового заземлювача (контур) з урахуванням можливості його розміщення на відведеній території та відповідну довжину горизонтальної смуги: 𝑙г = 1,05 ∙ 𝑎 ∙ 𝑛 а – відстань між вертикальними стержнями, м; n – кількість вертикальних стержнів; 𝑎 = 𝑘 ∙ 𝑙в k – коефіцієнт кратності, рівний 1/2/3; lв – довжина вертикального стержня, м. Коефіцієнт кратності приймемо рівним 1. 𝑎 = 1 ∙ 5 = 5 𝑙г = 1,05 ∙ 5 ∙ 20 = 105 м Периметр будівлі: 2 ∙ (12 + 6) = 36 м Обчислюємо опір розповсюдженню струму стержню Rг. У випадку горизонтального смугового заземлювача виконується за формулою: 𝜌 2𝑙2 𝑅г = ∙ 𝑙𝑛 2𝜋𝑙 𝑏𝑡 ρ – розрахунковий питомий опір ґрунту, Ом·м; l– довжина горизонтальної смуги, м; b – ширина смуги, м; t – відстань від поверхні ґрунту до середини ширини горизонтальної смуги, м; 𝑏 0,04 𝑡 = + 0,8 = + 0,8 = 0,82 м 2 2 210,6 2 ∙ 1052 22050 𝑅г = ∙ 𝑙𝑛 == 0,32 ∙ 𝑙𝑛2 ∙ 3,14 ∙ 105 0,04 ∙ 0,82 0,0382 = 0,32 ∙ 13,23 = 4,23 Ом Вибираємо коефіцієнти використання вертикальних стрижнів (ηв) і горизонтальної смуги (ηг) з урахуванням числа вертикальних стрижнів (n) і відношення відстані між стрижнями (a) до їх довжини (lв). ηв = 0,47 ηг=0,27 Розрахуємо еквівалентний опір розповсюдженню струму групового заземлювача: 𝑅в ∙ 𝑅г 𝑅гр = 𝑅в𝜂г + 𝑅г𝜂в ∙ 𝑛 Rв, Rг – відповідно опір вертикального стержня і горизонтальної смуги, обчислені за формулами (6) і (11) відповідно, Ом; ηв, ηг – відповідно коефіцієнти використання вертикальних стержнів і горизонтальної смуги, Ом; n – кількість вертикальних стержнів. 44,6 ∙ 4,23 188,65 𝑅гр = = = 2,89 Ом 44,6 ∙ 0,27 + 4,23 ∙ 0,63 ∙ 20 12,04 + 53,3 Отриманій опір розповсюдженню струму групового заземлення не повинен перевищувати необхідний опір. 𝑅гр ≤ 𝑅и 2,89 < 3,37 Отриманий опір задовольняє необхідну умову. Розрахункові параметри занесені в таблицю: , lв, n, lг, Rгр, k в г Rв, Ом Rг, Ом Rи, Ом Ом·м м шт м Ом 210,6 5 1 20 105 0,63 0,27 44,6 4,23 2,89 3,37 4.7 Пожежна безпека Пожежна безпека − стан об’єкта, при якому з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, дія на людину небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причини, що можуть викликати пожежу в розглянутому приміщенні, є:  несправність електропроводки і приладів;  коротке замикання електричних ланцюгів;  перегрів апаратури;  блискавка. Класифікація: 1) категорія приміщення за пожежною і вибухово-пожежною небезпекою в НАПБ Б.03.002-2007 [16]; 2) клас приміщень по пожежонебезпеці П-ІІ, П-ІІа згідно НПАОП 40.1.-1.32.-01 [18]. Ступінь вогнестійкості будинку − II згідно ДБН В. 1.1-7-2002 [17], (будинок з несучими конструкціями, що обгороджують, із природних, штучних, кам’яних матеріалів. У покриттях будинків допускається застосовувати незахищені сталеві конструкції). Пожежна безпека відповідно забезпечується системами запобігання пожежі, протипожежного захисту, організаційно-технічними заходами. Міри систем і запобігання пожежі: 1) контроль і профілактика ізоляції; 2) наявність плавких вставок і запобіжників в устаткуванні; 3) для захисту від статичної електрики використовується захисне заземлення згідно НПАОП 0.00-1.29-97 [34]; 4) захист від блискавки будинку згідно ДСТУ Б В.2.5-28-2008 [33]. Для даного класу будинків з урахуванням кількості грозових годин у році установлюється II рівень захисту приміщення (клас зон: П-ІІа, П-ІІ; ступінь захисту: для устаткування IP 44, для світильників ІР2Х). Система протипожежного захисту:  система електричної пожежної сигналізації оснащена димовими сповіщувачами;  приміщення оснащене вуглекислотними вогнегасниками ВВК-5 у розрахунку 1 шт. на 22,5 м2. Організаційні міри пожежної профілактики:  навчання персоналу правилам пожежної безпеки;  видання необхідних інструкцій і плакатів;  план евакуації персоналу у випадку пожежі. Для успішної евакуації персоналу, двері приміщення мають наступні розміри:  ширина не менш 1,5 м;  висота не менш 2 м. Робоче приміщення повинне мати два виходи. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м. 4.8 Охорона навколишнього середовища Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Задача Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використовуванні і відтворюванні природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки, попередженні і ліквідації наслідків негативної дії на навколишнє середовище господарської і іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об’єктів. На підприємстві упроваджують спеціальні дні захисту навколишнього середовища. В такі дні робітники прибирають навколишні території, роблять нові насадження. Посилювання вимог до виробництва і матеріалів, а також розробка нових виробничих і утилізаційних технологій дозволяє зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище. Необхідно упроваджувати на підприємствах міжнародний стандарт ДСТУ ISO 14001 – 97. ВИСНОВКИ 1. Виконано аналіз і класифікацію методик представлення знань у рамках онтологічного підходу, стандартів, методів й етапів онтологічного моделювання, засобів, форматів зберігання й обробки онтологій. Систематизовано існуюче алгоритмічне й програмне забезпечення процесу ІОД, визначено перелік й алгоритми рішення задач ІОД, розроблено їхні онтологічні моделі й визначено семантичні й лінгвістичні бар'єри між розроблювачами, що використовують різні методики й засоби проектування компонентів КС для ІОД. 2. Запропонована в роботі модель процесу виявлення прихованих залежностей з масивів даних як результатів вимірювання параметрів предметних областей, яку засновано на теорії категорій, дозволила представити з єдиних методологічних позицій процес інтелектуальної обробки даних і сформулювати вимоги й рекомендації з вибору й порядку використання методів й алгоритмів обробки даних. 3. Застосування розробленої методології проектування сховищ даних і знань для рішення задач обробки й аналізу даних на основі категоріально- онтологічних моделей, що поєднує проектування за допомогою інформаційних і даталогічних моделей з представленням вимог й обмежень предметної області у вигляді правил й аксіом, дозволило усунути недоліки й доповнити переваги різних підходів до проектування й одержати раціональну структуру баз даних і сховищ знань. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Сагайда П.И. Онтологическое моделирование проблемной области «Интеллектуальный анализ данных для поддержки принятия решений» / П.И. Сагайда // Наукові праці ДонНТУ, серія «Обчислювальна техніка та автоматизація», Донецьк: ДонНТУ, 2010. – Вип. 171. – С. 27-33 2. Системные методы в автоматизации проектирования изделий машиностроения / А. Ф. Тарасов, Г. Б. Билык, П. И. Сагайда, М. А. Винников, С. А. Короткий // Монография. – Краматорск : ДГМА, 2005. – 260 с. 3. Быков, В. П. Методическое обеспечение САПР в машиностроении / В. П. Быков.– Л.: Машиностроение, 1989. – 255 с. 4. Волкова В.Н. Теория систем: Учеб. пособие / В.Н.Волкова, А.А. Денисов. – М. Высш. шк., 2006. – 511с. – ISBN 5-06-005550-7. 5. Тарасик В.П. Математическое моделирование технических систем: Учебник для вузов. – Мн.: ДизайнПРО, 2004. – 640с. – ISBN 985-452-080-3. 6. Гиг Дж., Ван. Прокладная общая теория систем: Пер. с англ. – М.: Мир, 1981. – 386 с. 7. Норенков И. П. Основы автоматизированного проектирования / И. П. Норенков. – М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2002. – 336 с. 8. Томашевский В.М. Моделювання систем. – К.: Видавнича група BHV, 2005. – 352 с. – ISBN 966-552-120-9. 9. An ontology for relating features of building product models with construction activities to support cost estimating [Електронний ресурс] / S. Staub-French, M. Fischer, J. Kunz, B. Paulson, K. Ishiiю – SIFE Working Paper #70, July 2002, Stanford University. – 39 p. – Режим доступу: www.stanford.edu/group/CIFE//online.publications/WPO70.pdf